Експерти Центру Політичних Студій та Аналітики спробували дізнатися, яку ж заробітну плату отримують державні службовці, що працюють в органах місцевої влади. Виявилось, що отримати цю просту інформацію значно важче, ніж здається на перший погляд – держоргани готові вдатися до маніпуляцій термінами та приховування інформації, щоб не розголошувати свої бухгалтерські дані.
В січні 2014 року експерти розіслали інформаційні запити до всіх обласних державних адміністрацій та міських рад обласних центрів з проханням надати копії документів, де міститься публічна інформація про найвищу на найнижчу заробітну плату, яку отримують посадовці в цих органах влади.
Найцікавішими виявились відповіді Сімферопольської, Полтавської міських рад, а також Житомирської ОДА та Київської міської державної адміністрації. Працівники цих відомств відмовили у наданні інформації у зв’язку з тим, що жодним нормативно-правовим актом не передбачений обов’язок органів управління по створенню документа (документів), які б містили інформацію про найвищу та найнижчу заробітну плату працівників владних органів із вказівкою посади, ведення обліку і проведення аналізу по відповідним критеріям. Фактично це означає, що органи влади не мають штатного розпису, за яким вони щомісяця виплачують заробітну плату своїм працівникам. Керуючись такою логікою, можна припустити, що працівники установ, від яких надійшли подібні відповіді, не отримують заробітну плату взагалі. Очевидно, що це не так, а відповідь була лише спробою приховати цю дражливу інформацію.
Переважна більшість органів влади все ж таки надала запитувану інформацію, але не в повному обсязі. Зокрема, експерти у запитах просили надати копії документів, в яких зафіксовано найвищу та найнижчу зарплату, а отримали їх лише від Луганської, Харківської та Хмельницької обласних державних адміністрацій та Запорізької, Дніпропетровської та Одеської міських рад.
Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська обласні державні адміністрації та Житомирська і Львівська міські ради, також надали копії документів. Однак, в цих документах містилась інформація виключно про посадовий оклад без надбавок та без премій, які передбачаються при визначенні та нарахуванні оплати праці державним службовцям. А саме надбавки, премії та інші бонуси можуть складати значну частину зарплатні чиновника. Таким чином, ті орган влади, які ніби то надали копії документів, ще більше порушили Закон про Доступ до публічної інформації. Можна стверджувати, що вищезгадані держструктури навмисно приховали реальну заробітну плату їхніх працівників.
Експертам Центру все ж таки вдалося дізнатись обсяг заробітних плат державних службовців в деяких обласних адміністраціях та міських радах. Отримані дані дають зрозуміти, якої суми досягає заробітна плата з усіма надбавками у найвисокооплачуваніших чиновників Волинської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської, Київської ОДА а також Луцької, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Ужгородської міських рад.
Зокрема, найвищою заробітною платою станом на січень 2014 року, серед голів ОДА міг похвалитися голова Миколаївської обласної державної адміністрації Микола Круглов. Його заробітна плата з надбавками складала 16 744 гривень. Також відомо, що голова Київської обласної державної адміністрації Присяжнюк Анатолій Йосипович отримував заробітну плату у розмірі 16 171 грн. Найвищі зарплати у інших органах влади виглядають так: голова Хмельницької ОДА Василь Ядуха – 13 632 грн., голова Чернігівської ОДА Хоменко Володимир Миколайович – 13 366 грн., голова Запорізької ОДА Пеклушенко Олександр Миколайович – 13 326 грн., голова Волинської ОДА Олександр Башкаленко – 12 055 грн., голова Луганської обласної державної адміністрації Пристюк Володимир Миколайович отримував 11 274 грн. В Донецькій обласній державній адміністрації найвищу заробітну плату отримував перший заступник голови ОДА – 12 000 грн., а в Харківській ОДА найвища зарплата була у заступника керівника апарату 7 879 грн.
Серед очільників міських рад найбільшою заробітна плата була у голови Луцької міської ради Романюка Миколи Ярославовича, яка із надбавками складала 10 678 грн. Міський голова Тернополя Надал Сергій Віталійович – 8 791 грн., міський голова Рівного Хомко Володимир Євгенович – 8 560 грн, міський голова Запоріжжя Сін Олександр Ченсанович – 6 425 грн., міський голова Дніпропетровська Куліченко Іван Іванович – 6 237 грн. В Миколаївській місьій раді найвищу зарплату отримував перший заступник міського голови – 8 374 грн., а в Ужгородській та Одеській міських радах найвищу зарплату отримували секретарі міських рад – 7 900 грн. та 5 492 грн. відповідно
В свою чергу, Херсонська та Чернігівська міські ради, відмовили у доступі до запитуваної інформації, посилаючись на те, що вона не є публічною. Нагадуємо, що обмеженню доступу підлягає таємна, службова та конфіденційна інформація, а при відмові в наданні доступу розпорядник інформації має обґрунтувати цю відмову. На жаль, ні Херсонська, ні Чернігівська міські ради цього не зробили, а чиновники, які готували відповіді з відмовами у надані інформації, нівелювали той факт, що обмеженню доступу підлягають не документи, а лише певна інформація, яка в ньому міститься. Крім того, інформаційне законодавство визначає, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Отже органи влади не мають законних підстав приховувати запитувану нами інформацію, оскільки виплата заробітної плати чиновникам є розпорядження бюджетними коштами.
Враховуючи результати проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що Закон «Про доступ до публічної інформації» не виконується повною мірою, адже чиновники в той чи інший спосіб не надають запитувачу ту інформацію, яка його цікавить. Невиконання норм Закону місцевою владою свідчить про її неготовність до відкритості. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що владні структури намагаються приховати суспільно-важливу інформацію стосовно справжніх заробітних плат їхніх працівників від народу.
Довідка: Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України, який наповнюється за рахунок сплати податків громадянами. Згідно з Законом «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інш. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Доплата за ранг нараховується відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Ранг службовцям присвоюється відповідно до посади, яку вони обіймають, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Положення про ранги службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Для присвоєння рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на посаді, яку обіймає, два роки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад. Розміри щомісячних надбавок за кваліфікаційний ранг установлені в абсолютних розмірах і становлять 25—30 % заробітку.
Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах:
- понад 3 роки – 10%;
- понад 5 роки – 15%;
- понад 10 роки – 20%;
- понад 15 роки – 25%;
- понад 20 роки – 30%;
- понад 25 роки – 40%.
Також службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати.
