Революційні події в країні спричинили зміну одних облич при владі на інші, але система влади поки залишається без змін. Щоб унеможливити повторення тих самих порушень закону та помилок із його трактуванням, експерти Центру політичних студій та аналітики пропонують звернути особливу увагу на зловживання попередніми чиновниками норм закону «Про доступ до публічної інформації».
Увагу експертів привернула законність застосування процедури трискладового тесту при зарахуванні органами влади та місцевого самоврядування певної інформації до службової.
Законом України «Про доступ до публічної інформації» встановлено загальне правило обмеження доступу до публічної інформації, яке полягає в обов’язковому застосуванні «трискладового тесту» (частина 2 статті 6) при вирішенні питання доцільності обмеження доступу до публічної інформації шляхом віднесення її, згідно із законом, до таємної або службової. «Трискладовий тест» повинен застосовуватись під час встановлення наявності законних підстав для обмеження у доступі до публічної інформації у першому, і кожному наступному випадку обмеження доступу до інформації, навіть якщо раніше відповідну інформацію вже було обмежено в доступі.
Існує три обов’язкові вимоги, при сукупності яких доступ до інформації може бути обмеженим. Так, згідно п. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмеження доступу до інформації здійснюється при дотриманні сукупності таких умов:
- Виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
- Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.
- Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Станом на грудень 2013 року, за результатами моніторингу 25 обласних, 25 районних адміністрацій та 50 міських рад щодо дотримання норм Закону органами місцевої влади, стан справ наступний.
Обласний рівень:
Із 24 обласних державних адміністрацій, лише Закарпатська та Київська вказали, що застосовували трискладовий тест при присвоєнні всім документам грифу «ДСК». В Житомирській, Вінницькій і Запорізькій ОДА трискладовий тест жодного разу не застосовувався, а в Сумській ОДА застосовувався 151 раз, хоча документів з грифом «ДСК» – 384. Частина ОДА запевнили, що тест застосовувався, але підтверджень цьому ніяких немає, оскільки ніде це не зафіксовано. Майже половина ОДА не надали відповідь на питання: «Які посади обіймали особи, що застосовували трискладовий тест до інформації, яка була визначена як службова?». В Тернопільській ОДА не визначено осіб, які вповноважені проводити процедуру віднесення інформації до службової, а в Черкаській ОДА цю інформацію засекретили і обмежили до неї доступ.
Районний рівень
Найбільша кількість документів з грифом «ДСК» знаходиться в Доманівській РДА – 1496, але процедура застосування трискладового тесту жодного разу не була зафіксована. В Білопільській РДА кількість документів, які містять службову інформацію сягає 39, а трискладовий тест застосовувався 31 раз. В Рогатинській РДА запевнили, що питання обмеження доступу до службової інформації та застосування трискладового тесту при цьому буде розглянуто на засіданні експертної комісії. Лише 40% з опитаних районних державних адміністрацій вказали осіб, які уповноважені обмежувати доступ до службової інформації застосовуючи трискладовий тест. Решта 60% РДА, або не відповіли нічого на це питання, або зазначили, що трискладовий тест ніколи не застосовували, тому й уповноважених осіб немає.
Міський рівень
Серед міських рад обласних центрів лише Ужгородська міська рада вказала, що ця процедура зафіксована в них у 7 протоколах. В інших міськрадах трискладовий тест або не застосовується, або не фіксується його застосування. Інформацію про уповноважених осіб, які визначають обмеження доступу до інформації через її службовий характер, можна дізнатись лише у 7 міських радах обласних центрів (Ужгородській, Миколаївській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та КМДА). Решта міських рад або не надали відповідь на це питання, або зазначили, що такі особи не визначались.
Міські ради менших міст
Жодна міська рада менших міст не вказала, що трискладовий тест застосовувався при віднесенні інформації до службової, натомість 17 (або 68%) міських рад залишили це питання без відповідей, решта його або не застосовували, або не фіксували застосування.
Більше ніж половина опитаних міських рад лишили без відповіді питання про осіб, які уповноважені проводити трискладовий тест в їхній установі перед обмеженням доступу до інформації через її службовий характер. В Макіївській та Ватутінській міських радах такі особи не визначались, а отже трискладовий тест не міг бути застосованим.
Віднесення чиновниками деякої інформації до службової за минулої влади відбувалось із суттєвими порушеннями. Найголовніший принцип, за яким інформація набуває статус службової – проходження трискладового тесту був неодноразово проігнорований органами влади та місцевого самоврядування різних рівнів – від області до невеликих містечок. Лише у окремих випадках процедура застосовувалась згідно із законом про Доступ.
Саме тому, експерти Центру політичних студій та аналітики акцентують увагу нової влади України детально вивчити негативний досвід порушників закону та запобігти повторенню зловживання нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» в майбутньому. Також експерти Центру запевняють, що і надалі пильно контролюватимуть прозорість роботи органів влади, зокрема в частині дотримання ними всіх норм закону про Доступ.
