Друге зобов’язання Контракту з розбудови держави стосується підвищення рівня доброчесності та відповідальності у державному секторі.
Як зазначалося раніше, у травні 2014 року Арсеній Петрович Яценюк зі сторони України та Жозе-Мануел Баррозу зі сторони Європейської Комісії виконавчого органу Європейського союзу уклали угоду про фінансування Контракту для України з розбудови держави, та показників результативності, що враховується під час прийняття рішення щодо надання траншів.
Друге зобов’язання у контракті прописано, як підвищення рівня доброчесності та відповідальності у державному секторі шляхом вдосконалення та ефективного застосування процедур декларування та перевірки доходів, активів і видатків та процедур запобігання конфлікту інтересів різних категорій державних службовців.
Воно поділене на два пункти.
В першому з них передбачено: впровадження ефективної системи перевірки декларацій про активи, доходи та видатки державних службовців; застосування оперативних санкцій стримуючої дії за зазначення у деклараціях неправдивої інформації; суттєве зменшення граничного розміру видатків, що декларуються; створення окремого веб-порталу для подачі декларацій в електронній формі та їхньої публікації з відкритим доступом до цього порталу; вдосконалення інших положень щодо розкриття інформації про активи за співпраці з громадянським суспільством і міжнародними зацікавленими сторонами.
Великим кроком у цьому питанні став вищезгаданий закон «Про запобігання корупції» внесений у ВРУ Кабінетом Міністрів України. В ньому прописані такі поняття: антикорупційна експертиза, близькі особи, потенційний конфлікт інтересів, приватний інтерес, спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, члени сім’ї та інші.
Згідно закону, буде створена Національна комісія з питань запобігання корупції зі спеціальний статусом, який забезпечить формування та реалізацію антикорупційної політики. Вона повинна утворитись Кабінетом Міністрів України. На Національну комісію будуть покладатись такі функції: проведення аналізу стану запобігання та протидії корупції в Україні; розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання; підготовка та подання проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики; координація та надання методичної допомоги щодо виявлення корупціогенних ризиків у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування; контроль та перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; затвердження правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; інформування громадськості про здійснювані Комісією заходів запобігання корупції, реалізацію заходів, спрямованих у свідомості громадян негативного ставлення до корупції.
У сьомому розділі, який називається «Фінансовий контроль», присвячений декларуванню доходів та порядку проведення перевірки декларацій. Також обумовлено створення єдиного реєстру декларацій доходів державних службовців та осіб передбачених у законі.
Також, як зазначалося в статті про досягнення суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, Європейська Комісія публікує звіти, щодо виконання Україною плану дій щодо візової лібералізації. В останньому четвертому звіті зазначено, що Верховна Рада України ще 13 травня прийняла поправки до законодавства, які стосуються декларуванню активів: введення зовнішнього механізму контролю; криміналізації всіх елементів хабарництва; додавання правил про корупцію в приватному секторі щодо юридичних осіб; і підвищення рівня штрафів.
Що стосується пункту 2.2. Контракту з розбудови держави, то в ньому обумовлена система запобігання та врегулювання конфліктів інтересів державних службовців, осіб, які займають державні пости, суддів, прокурорів та інших посадовців. Ми вже згадували новий закон «Про запобігання корупції», прийнятий ВРУ 14 жовтня 2014 та зрівняли його з законом «Про засади запобігання і протидії корупції», який був прийнятий у 2011 році. Наприклад, словосполучення «конфлікт інтересів» в старому законі, використаний лише один раз, а в новому законі дане словосполучення згадано тридцять вісім разів. Надані поняття «потенційний конфлікт інтересів» – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень; «реальний конфлікт інтересів» – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень;
Надано громадськості права, в діяльності щодо запобігання корупції, повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, Національне агентство з питань запобігання корупції, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також широкої громадськості.
Розділ п’ятий вищевказаного закону «Про протидію корупції» повністю присвячений запобіганню та врегулюванню конфліктів інтересів.
В прикінцевих положеннях даного закону прописані зміни до законодавства, які необхідно провести, щоб привести законодавство України у відповідальність до даного закону.
Про другий розділ Контракту з розбудови держави можна сказати, що його виконано наполовину, тому що необхідне законодавство прийнято, але вступить в силу тільки в квітні 2015 року. І робити висновки щодо його виконання ми зможемо тільки наприкінці 2015 року.
Сергій Карелін, Тетяна Яцків
