У травні 2014 року Арсеній Петрович Яценюк зі сторони України та Жозе-Мануел Баррозу зі сторони Європейської Комісії виконавчого органу Європейського союзу уклали угоду про фінансування Контракту для України з розбудови держави, та показників результативності, що враховується під час прийняття рішення щодо надання траншів.
Згідно даного контракту, Україна отримає на безоплатній та безповоротній основі фінансування у сумі 355 мільйонів євро. Дані гроші підуть на підтримку реформ у системі державного управління (реформа державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, системи управління державними фінансами, системи надання адміністративних послуг, також з посилення боротьби з корупцією); покращення доступу до інформації, що становить інтерес для громадськості; завершення конституційної реформи та гармонізація виборчого процесу.
250 мільйонів Україна отримала у другому кварталі 2014 року, інші 105 мільйонів наша країна може отримати у середині 2015 року, але за умови виконання зобов’язань нашою стороною.
Всього зобов’язань згідно контракту 8.
Перше з них – це досягнення суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією.
Він містить у собі такі показники результативності: це створення оперативного спеціалізованого агентства з виявлення та досудового розслідування кримінальних корупційних правопорушень; приведення Кримінального кодексу України у відповідність до міжнародних стандартів; Прийняття Верховною Радою України (далі ВРУ) та набрання чинності Закону України, про реформування органів прокуратури; прийняття змін до Конституції України щодо незалежності судів та прийняття закону чи законів, що визначатимуть статус Вищої Ради Юстиції.
Першим законом, який зобов’язав Верховну Раду робити системні зміни у боротьбі з корупцією, став закон «Про очищення влади», він передбачає розробку та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо реформи судової системи, «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України», «Про поліцію», «Про Національне бюро розслідувань», «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», якими передбачити зміну повноважень та завдань системи органів державної влади (державних органів) на основі загальноєвропейських принципів проходження державної служби, скорочення чисельності державних службовців органів державної влади (державних органів) та збільшення за рахунок цього посадових окладів працівників органів державної влади (державних органів)
14 жовтня 2014 року ВРУ ухвалила Закон «Про національне антикорупційне бюро України», який вступить в силу орієнтовно в січні 2014 року. Згідно даного закону буде створено Національне антикорупційне бюро України, головним завданням Бюро буде протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.
Бюро буде мати досить широкі повноваження для виконання своїх завдань. Директор бюро буде відбиратися комісією, яку сформує Президент України, Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України. Після цього кандидат буде проходити співбесіду з Президентом та погоджуватись ВРУ.
Даний закон передбачає зміни в інших законах та кодексах, які діють в українському законодавстві: у Кримінальному кодексі України, в законі «Про запобігання корупції» та закону «Про прокуратуру».
Другим пунктом у досягненні прогресу в боротьбі з корупцією значиться завершення приведення Кримінального кодексу України у відповідність до міжнародних стандартів. Дуже багато напрямків задля вирішення цього питання було започатковано та зроблено протягом 2014 року. Говорити про завершення ще зарано, але зміни до законодавства, які були прийняті цього року дають надію щодо скорішої фіналізації цього процесу. Кожен з прийнятих законів в сфері протидії передбачає зміни до Кримінального кодексу. Тому даний процес ще триває.
У третьому пункті даного напрямку зазначається щодо приведення положень Кримінального кодексу України щодо злочинів, пов’язаних з незаконним збагаченням у відповідність до положень Конвенції ООН проти корупції. Дане завдання повністю виконано прийняттям змін до КПК України ще 21 лютого 2014 року та підписане Виконуючим обов’язки Президента України, Головою Верховної Ради України Олександром Турчиновим. Друга частина цього положення передбачає ознайомлення із статистичними даними щодо кількості справ про незаконне збагачення, розслідуваних прокурорами та переданих в суд до кінця червня 2015 року. Але це створює колізію, в зв’язку з прийнятим законом «Про антикорупційне бюро», де функції розслідування будуть покладатись на працівників Бюро. Звітувати про кількість скоріше за все вже буде нове Бюро, до цього часу ці обов’язки буде виконувати Прокуратура.
Четверте зобов’язання стосується реформування Генеральної прокуратури. Вже, 23 жовтня 2014 року Президент Петро Порошенко підписав закон «Про Прокуратуру». Але, провести реформу прокуратури Україна зобов’язалась ще у далекому 1995 році, при вступі до Ради Європи. Але до Революції Гідності цих змін не відбулося. Основні зміни стосуються: позбавлення функцій загального нагляду, структурні зміни, введення поняття прокурорського самоврядування, гарантії незалежності, прозорий та конкурсний відбір для прийняття у штат прокурорів, процедура оскарження дій прокурорів, встановлюється порядок нарахування заробітної плати.
П’яте та шосте зобов’язання в даному напрямку стосується змін до судової системи. Першим кроком до цього став закон України «Про повернення довіри до судової влади в Україні», який надав поштовх до змін у системі, але не виправдався в цілому. Єгор Соболєв звинуватив владу про невиконання вищевказаного закону, згідно якого, всі судді, які заарештовували людей, надавали санкції на прослуховування, забороняли збори під час майдану, повинні бути перевірені на предмет присяги. Порушення присяги автоматично означає звільнення з забороною повертатися до судейської професії та позбавлення всіх пенсій та інших привілей чесного судді. Про що писала «Німецька хвиля».
На зараз, у жовтні 2014 року, було проведено обговорення концепції реформування судової системи у Міністерстві юстиції із громадською ініціативою «Реанімаційний пакет реформ» проекту закону «Про судоустрій і статус суддів». Внесення законопроекту до Верховної Ради України ще попереду.
З цього питання, 27 жовтня 2014 року Президент Петро Порошенко підписав Наказ про створення Ради по питанням судової реформи. Згідно документу, Рада визначається, як консультативно-дорадчий орган при Президентові України, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента, Кабінету міністрів, іншими законодавчими актами та затвердженим Положенням.
Основні його задачі – підготовка та представлення Президенту країни пропозицій по стратегії реформування судової системи, суміжних інституцій, розробка планів дій по реалізації стратегії та сприяння налагодження ефективного механізму взаємодії державних органів, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій з питань підготовки та реалізації стратегії реформування.
Що стосується закону про Вищу Раду Юстиції, то він був прийнятий, ще у далекому 1998 році, та за цей час в нього внесено 22 поправки. Особливу увагу до цього органу було притягнуто ще за часів Януковича, коли незалежність суддів була майже знівельована. Минулий склад Вищої Ради Юстиції був звільнений а нові представники від влади ще не введені у склад цього органу.
Таким чином, ми можемо констатувати, що процеси системної боротьби з корупцією започатковані. Але наступним і головним кроком буде імплементація всіх прийнятих законів. Про що у своїй доповіді зазначила високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон у своєму звіті щодо виконання Україною плану дій щодо візової лібералізації. Для цього потрібен час, та пильна увага громадськості, ЗМІ та політична воля учасників процесу.
Далі буде.
