У березні 2015 року Уряд розпочав роботу над впровадженням в дію закону, який відкриває завісу публічних фінансів України, – пишуть на сайті Центру підтримки реформ. Платежі, бюджети, статті доходів і видатків будь-якої державної організації, державного та комунального підприємства відтепер можна подивитися на єдиному порталі використання публічних коштівhttp://e-data.gov.ua/.
Закон відкриває великий пласт інформації про використання коштів бюджету, які до цього не хотіли показувати, а також сприяє зменшенню корупції на всіх рівнях управління державними ресурсами України. Відкриття публічних коштів – величезне досягнення громадськості та напрацювання Уряду. Однак, як і всьому великому, йому передував непростий процес становлення, який триває ще й досі. Закон України “Про відкритість використання публічних коштів” тричі випадав з порядку денного Парламенту, допоки 11 лютого 2015 року не був прийнятий 289 голосами “за”. А процес успішної та оперативної імплементації став можливим лише завдяки злагодженій взаємодії громадської експертної спільноти, представників Мінфіну та Секретаріату Кабміну. Про це та інше читайте в інтерв’ю з експертом Центру політичних студій та аналітики Віктором Мазярчуком.
Вікторе, цьогорічна взаємодія громадських експертів з Урядом над введенням в дію ЗУ “Про відкритість використання публічних коштів” стала кейсом успішного початку над імплементацією незручного для корупціонерів закону. Пройшовши більшу частину цього складного шляху, що можете порадити громадським експертам та урядовцям у напрямку спільної взаємодії?
Зараз ми тільки на початковому етапі імплементації Закону. Наразі Мінфін реалізував лиш незначну частину Закону, у частині щоденної публікації всіх платіжок (видатків) держорганів, державних і комунальних підприємств, проведених з єдиного казначейського рахунку (рахунок на якому зберігаються державні кошти). У листопаді розпочнеться другий етап – розміщення інформації про бюджети і далі по плану. Успіх імплементації цього Закону є наслідком проактивної позиції громадськості. Ми провели безліч зустрічей з представниками Секретаріату КМУ, Мінфіном, Агентством електронного врядування, та міжнародними організаціями для того, аби переконати усіх учасників процесу у необхідності активної імплементації Закону. Процес – успішний, бо ми з самого початку постійно шукати точки дотику з усіма зацікавленими учасниками процесу. У випадку впровадження закону про відкритість використання публічних коштів, ми мали ситуацію, коли імплементацію цього Закону хотіли об’єднати з імплементацією закону про відкриті дані та передати Державному агентству з питань електронного врядування. Якби це відбулося, то із ймовірністю у 99% можна було б стверджувати, що наразі ми б не мали ні порталу, ні прозорості, ні успішного для Мінфіну кейсу.
Чи легко працювати з Урядом в особі Мінфіну над імплементацією закону?
Легко. Тьху-тьху-тьху! Я реально щаслива людина, що працюю з Заступником Міністра фінансів Оксаною Маркаровою і її командою. Чого не можу сказати про колег, яким доводиться працювати з іншим Заступником Міністра під час опрацювання питань щодо проведення податкової реформи. Минулого тижня мав зустріч з Оксаною Сергіївною, сьогодні – двогодинну зустріч робочої групи, де ми обговорили усі необхідні питання щодо концепції прозорого бюджету, який має бути представлений через півтора місяці. З Мінфіном ми говоримо однією мовою, у нас єдине бачення процесу…
Розкажіть про історію ваших відносин з Мінфіном. Чи завжди було так легко?
Раніше такого не було. Раніше Мінфін казав, що нічого не буде робити, оскільки є політичні домовленості про те, що портал куруватиме Агентство з електронного урядування. Поки ми «штовхали» цей процес та «притерались» один до одного, у нас виникали непорозуміння. Зараз, коли формат роботи відпрацьований, – працювати легко. Тут важливо відзначити і роль Центру підтримки реформ, який на початковому етапі виступив зв’язковим між громадськими експертами та урядовцями. ЦПР допоміг моїм колегам Володимиру Тарнаю та Віктору Тарану налагодити комунікацію з відповідальними представниками Уряду. Окрім цього, в критичний момент була організована зустріч з Заступником Міністра КМУ Олегом Паракудою. На зустрічі ми узгодили питання щодо прийняття постанови КМУ про визначення Міністерства, яке буде відповідальним за роботу порталу (до цього даний процес протягом 2 місяців стояв на місці).
Чому ж тоді після влаштованої зустрічі і, здавалось таки, налагодженої взаємодії, у травні 2015 призупинився процес імплементації Закону?
Причиною стало нерозуміння зі сторони Уряду, кого призначати відповідальним за портал відкритого використання публічних коштів: Мінфін чи Агентство з електронного урядування. Потрібно було донести Прем’єр-міністру той факт, що найкращим виконавцем закону є Міністерство фінансів в силу кількох причин.
Чому все-таки Мінфін? Варіант Державного агентства з електронного урядування теж би був непоганим, адже воно вже встигло зарекомендувати себе…
По-перше, тому що Міністерство фінансів має для цього всі ресурси. Воно є одним із розпорядників бюджетної інформації та розуміє всі особливості бюджетного процесу. По-друге, тому що, відповідно до Коаліційної угоди і зобов’язань Уряду перед ЄС, Мінфін повинен був реалізувати дуже схожий проект «Прозорий бюджет». Відповідно, не було доцільності в тому, щоб одне і теж робили різні відомства. Натомість, Агентство електронного урядування не має ресурсів (людських в першу чергу) для реалізації такого масштабного проекту та не розуміє особливостей бюджетного процесу. Наразі можу похвалитися, що в Концепції «Прозорого бюджету», яку зараз розробляє Мінфін, передбачена публікація всіма Міністерствами/відомствами власних показників ефективності діяльності. Таким чином, можна буде моніторити ефективність діяльності цих відомств і їх керівників. Це дуже важливий крок, оскільки за ним стоїть ефективність використання державних коштів. Цю концепцію буде подано на затвердження Уряду у листопаді 2015 року.
Якщо вся інформація знаходитиметься у монопольному розпорядженні Мінфіну, чи не стане місця для недостовірного оприлюднення даних?
Теоретично маніпуляції можливі. Однак, на практиці це одразу буде помічено як зовнішнє втручання в роботу системи. Система побудована згідно з технологічними вимогами законодавства, в тому числі і щодо його захисту. У цьому випадку Мінфін – виключно «управлінець» порталу. Мінфін не стане монополістом, оскільки інформація про платіжні транзакції (платіжки) органів державної влади, органів місцевого самоврядування та підприємств (які обслуговуються з єдиного казначейського рахунку)передається Державним казначейством, яке на своїх потужностях зберігає її резервну копію. Інформація про бюджети та тендери також захищена від можливих маніпуляцій. У цьому випадку система побудована таким чином, що дані вносяться самими підприємствами та установами. Наразі команда E-data працює над розробкою алгоритму, відповідно до якого, до процесу оприлюднення інформації установа буде залучатись по-мінімуму. Наприклад, якщо потрібна інформація є в Казначействі, то вона автоматично братиметься з Казначейства, якщо – в Мінекономрозвитку, то автоматично з міністерства. Якщо врахувати той факт, що звітуватись мають близько 90 тис. установ та організацій, то це дозволить зменшити час для звітності та виключити людський фактор.
Хто саме в Міністерстві фінансів займається наповненням порталу? IT-департамент?
Ні. Це спеціальна компанія – Державне підприємство ”Головфінтех” (яка підпорядкована Міністерству фінансів України, із проектування, інсталяції, впровадження та супроводження інформаційно-аналітичних систем та програмно-технічних комплексів на основі типових проектних рішень для різних рівнів системи управління державними фінансами).
Зараз ви моніторите роботу єдиного порталу?
Так, моніторимо. Наразі щоденна відвідуваність порталу – до 2 тис. осіб. Тільки за останній місяць для пошуку інформації про платіжні доручення на сайт зайшло 30 тис. осіб. Щодня на портал “заливаються” 100 тис. платіжок. Зараз це більше 1 мл. 200 тис. файлів з даними.
Як оціните портал з точки зору функціоналу, оперативності наповнення, повноти представлення даних і структури їх відображення? Це те на, що Ви очікували?
Мені дуже подобається. Є моменти, які потрібно буде змінити, про це ми вже говорили Мінфіну. Наприклад, функцію пошуку по ЄДРПОУ, яка є не зовсім зручною. Має бути можливість шукати інформацію за назвою, приміром, “медичний заклад Тернополя”. Наразі ця зміна неможлива з технічної причини, однак над її виправленням уже працюють, що буде видно найближчим часом. Як тільки ми помічаємо проблеми в роботі порталу чи знаходимо можливості для вдосконалення його функціоналу, то одразу ж повідомляємо про це адміністратору порталу та до Казначейства.
Яку інформацію на порталі може почерпнути кожен громадянин в силу своїх щоденних споживацьких інтересів та громадський діяч у силу професійної діяльності?
Громадяни можуть подивитися, скільки і на що грошей витрачається. Наприклад, скільки грошей платить кожна школа і кожне ЖКГ за певні послуги, які видатки проводять ті чи інші державні організації… Щодо громадських експертів, то зараз мої колеги аналізують медичний сектор: шукають усі видатки, пов’язані з медичними закладами по областях, дивляться, що купувалось, які оплати йшли…
Зараз портал працює в тестовому режимі…
Це ми так його умовно називаємо, допоки (до кінця січня 2016 року) не наповнять усі його складові. Перша складова – це платіжні доручення, які в щоденному режимі формує і передає Казначейство. Друга складова – інформація по бюджетах 12 тис. розпорядників (бюджети, доходи, видатки). Третя велика складова – інформація стосовно державних і комунальних підприємств(їхні доходи, їхні видатки, інформація щодо договорів, тендерів, копій договорів). Доки не заповняться усі ці позиції – це так званий тестовий режим.
А як щодо даних за минулі роки?
Наразі це дискусійне питання, бо законом – не передбачено. Ми дуже хочемо, щоб це можна було зробити. Однак, нагадаю, що маємо справу з, без перебільшення кажучи, величезним масивом інформації. Це питання ми винесли за межі наших дискусій, доки не реалізуємо те, що безпосередньо передбачене законом.
Що порадите експертам, які працюють над впровадженням реформ?
Працюйте з міністерствами, у компетенції яких знаходиться ваше питання. Шукайте фактори, які об’єднують та точки дотику з усіма учасниками реформаторського процесу. Зробіть так, щоб міністерства захотіти з вами працювати. Для Мінфіну імплементація ЗУ “Про відкритість використання публічних коштів” стала прекрасним приводом зробити прогресивну справу та показати, що у Мінфіні є бажання змінювати країну шляхом проведення реформ.
Анна Козаченко
