Коли у громадян виникає необхідність надіслати запит до органу державної влади, першим зручним способом для отримання базової інформації про «право знати» є офіційний веб-сайт.
Чи легко та швидко можна користувачу знайти необхідну інформацію для відправлення запитів? Наскільки зручною є рубрика на сайтах? Чи дає можливість наявна інформація скласти повну картинку про діяльність органу влади? Відповіді на ці запитання шукали експерти Центру політичних студій і аналітики.
В рамках моніторингу проаналізовано наповнення рубрик доступу до публічної інформації 18 міністерств, а також відповідних розділів на сайтах Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України.
Оцінка здійснювалася на основі 11 критеріїв, що дають можливість дізнатися про діяльність органу влади та скористатися механізмом надсилання запиту.
Моніторинг сайтів показав, що в цілому реалізацію права громадян на доступ до публічної інформації дотримано на офіційних сайтах апаратів ВРУ, секретаріату КМУ, АПУ та 18 міністерств. Окрім того, моніторинг сайтів у грудні та січні продемонстрував позитивні зміни на окремих сайтах. Наприклад, на сайті Міністерства молоді та спорту оновлено та структуровано розділ з питань доступу. До цього на сайті містилися лише звіти й наказ про організацію доступу в міністерстві.
На всіх сайтах наявний розділ про доступ до публічної інформації. Але зрідка він має дотичну назву. Наприклад, на сайті ВРУ публічна інформація розміщена у розділі «інформація», який складається з двох блоків «довідкова інформація» та «запити на інформацію». Це не дуже зручно для користувачів, оскільки вперше шукаючи розділ, довелось його шукати за допомогою мапи сайту.
Моніторинг відповідних розділів показав 100% наявність на сайтах порядку складання запитів, зразків і форм для надсилання. Але на багатьох сайтах інформацію не структуровано та «заховано» в різних підрозділах, що ускладнює пошук.
Контакти (поштова адреса, телефоннй номер для усних запитів, e-mail) представлені на сайтах, але на сайті Верховної Ради відсутній номер телефону для опрацювання усних запитів. На сайтах ВРУ, АПУ, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції можна надіслати запити через електронну форму. На сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості не знайшли електронну пошту, куди безпосередньо надіслати лист. Відправили листа на електронну пошту канцелярії, яка розміщена в розділі загальних контактів. Але відповіді на листа не отримали, що свідчить про нескоординовану взаємодію відповідальних структурних підрозділів і необхідність створення окремої пошти.
На 17 сайтах наявна інформація про порядок оскарження рішень розпорядника або бездіяльності (81%). Але лише на 10 з них (59%) сайтах його можна побачити одразу зайшовши у розділ присвячений доступу. У 41% сайтів (7 сайтів з 17) ця інформація знаходиться в розділах порядку складання та подання запиту або відповідних наказах з організації доступу. Хоча у назві рубрики, як правило, не відображено, що порядок оскарження можна знайти саме в ній. Це суттєво забирає час на пошук цієї інформації.
Сайти усіх 18 міністерств містять посилання на нормативно-правові документи, що регламентують діяльність міністерств і відомчі документи регулювання відповідних галузей. Моніторинг сайтів показав, що на 13 сайтах (72%) представлено проекти нормативно-правових документів для обговорення. Умовно наповнення цієї рубрики можна поділити на 2 групи: проекти регуляторних актів та інші, проекти, що подаються для громадського обговорення. На сайтах 2 міністерств (Міністерство аграрної політики, Мінпрополітики), що складає 11 % представлено лише проекти регуляторних актів.
Серед найсуттєвіших недопрацювань наповнення рубрики – відсутність систем обліку публічної інформації (56%), немає порядку оскаржень рішень чи бездіяльності органів влади (19%), невчасна публікація звітів про розгляд запитів (14%), на 17% сайтів інформація про проекти документів оновлюються невчасно. Своєчасні звіти про діяльність є тільки на 28 % сайтів, що не дає можливості скласти комплексні враження про результати діяльності міністерств.
За результатами аналізу, серед міністерських сайтів лідерами відкритості та зручності стали Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство соціальної політики, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, які отримали максимальних 11 балів.
Друге місце розділили Міністерство доходів і зборів та МВС (10,5 балів).
Третє місце посіли Міністерство оборони України та МЗС (10 балів).
Розділи на сайтах секретаріату КМУ, АПУ, ВРУ оцінювалися за 9 критеріями. КМУ та АПУ набрали максимальні бали. Розділ доступу на сайті ВРУ оцінено в 7 балів, оскільки на сайті немає порядку оскарження дій та не створено реєстр (облік) публічної інформації відповідно до вимог законодавства про доступ.
Альона Садовська
