Аналіз звітів про виконання місцевих бюджетів показав, що існують відмінності як в формі подачі інформації так і в її змісті, також відмінними є часові рамки публікації інформації про виконання бюджету.
Головним недоліком по формі є практика публікації звітності, що покликана задовольнити потребу контролюючих органів і є нечитабельною і незрозумілою для пересічних громадян. А звіт покликаний саме дати розуміння куди були витрачені кошти. З цієї проблеми слідує проблема змісту – відсутність пооб’єктної деталізації. Практика публікації агрегованих даних, що підходять для планування та виконання функцій державного управління абсолютно не підходять для платників податків оскільки відображають «середню температуру по палаті» і не дають відповіді громадянам на егоїстичне питання: “Яка мені з цього вигода?”. Відсутність практики публікації звітів про виконання титульних списків ремонту, капітального будівництва, озеленення територій та ін. призводить до неможливості проведення громадського контролю – чи дійсно було проведено заходи чи ні.
Наразі єдине м. Чернівці публікує інформацію про виконання бюджету у відомчому розрізі з деталізацією до розпорядників нижчого рівня (бюджети шкіл, садочків, лікарень).
Окремі фінансові органи намагаються публікувати додаткову інформацію – як звіти про виконання паспортів бюджетних програм – з переходом до програмно-цільового методу формування бюджетів це стане усталеною практикою по всім ОМС.
Співпраця з громадськими організаціями може призвести до запровадження альтернативних підходів зорієнтованих на кінцевого споживача – платника податків та підвищити довіру до органів місцевого самоврядування. Один з можливих підходів є створення Громадського бюджету концепція якого доступна на сайті Центру політичних студій та аналітики. Безкоштовно створити громадський бюджет на основі фінансової та статистичної звітності можна на користуючись сайтом www.openbudget.in.ua з 2016 року.
Контент аналіз пояснювальних записок до звітів про виконання місцевих бюджетів показав, що органи місцевого самоврядування не дотримуються єдиної структури при написанні пояснювальних записок. Виходячи з того, що документ не є обов’язковим до створення та публікації (органи місцевого самоврядування м. Харкова, Чернігова та м. Херсона не публікували пояснювальні записки на своїх сайтах та не надали їх у відповідь на інформаційні запити),існують відмінності в деталізації інформації, що ними надається, завдяки чому можливим є встановлення кращих практик.
Пояснювальна записка як елемент звітності про використання коштів платників податків тільки починає трансформацію в документ, що покликаний пояснити суспільству куди саме були використані суспільні кошти. Все більша увага приділяється визначенню вартості одиниці продукту та кількості отримувачів відповідних соціальних продуктів чи послуг, це може бути пов’язано з необхідністю переходу до програмно-цільового методу формування місцевих бюджетів, що задекларований Міністерством фінансів України.
Рівень довіри до органів влади в Україні вкрай низьким, що підтверджують опитування проведені соціологічною групою «Рейтинг» в Україні протягом 2015 року. Майже половина суспільства вважає, що в органах влади відбувається корупція. Частково ця недовіра спричинена відсутністю якісного звітування про використання коштів.
Дослідження підготовлене Центром політичних студій та аналітики в рамках проекту “Підвищення поінформованості громадськості про місцеві бюджети в Україні” за підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй
