Уніфікованій політиці Східного партнерства щодо країн-сусідів ЄС приходить кінець. На зміну їй чиновники ЄС планують створити два різних формата співпраці, один з яких стосуватимметься України, Грузії та Молдови, що увійшли в асоціацію з ЄС, а в інший – Білорусі, Вірменії та Азербайджану, що орієнтуються в своїй політиці на Росію. Про це в ході прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі заявив голова Центру політичних студій та аналітики та Голова національної платформи форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства Віктор Таран.
«Сьогодні в Східному партнерстві існує дві чітких тенденції, – заявив Віктор Таран, – Одна з них – Євроінтеграційна, до якої належить і Україна. Інша тенденція, яку демонструють Білорусь, Вірменія та Азербайджан – це більш холодне ставлення до ЄС та орієнтація в своїй політиці на Росію. Очевидно, щодо цих двох груп країн неможливо проводити однакову політику. Єврочиновники неприховано кажуть, що Східному партнерству в його теперішньому форматі приходить кінець. Невдовзі ми побачимо новий, значно ефективніший формат співпраці».
В рамках нового формату співпраці буде обрано шість ключових сфер, стосовно яких буде поглиблюватися співпраця між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією. Українська сторона висловила бажання брати до поглиблення співпраці у сферах безпеки, енергоефективності та міграції. За словами експерта, таке поки не задокументоване рішення про переформатування політики Східного партнерства стало одним з головних результатів Ризького саміту Східного партнерства.
На думку Співголови новоствореної (згідно Угоди про асоціацію) Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, наукового директора Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександра Сушка, успішна європеїзація України, втілена через виконання Угоди про асоціацію, може заповнити той дефіцит практичного лідерства, який спричиняє скепсис навколо Східного партнерства. Зростання дистанції між країнами-партнерами створює простір для можливостей, і навіть полегшує завдання для країни, яка хоче і може перейти від слів до справ і власними результатами довести можливість європейської модернізації за несприятливих і небезпечних, але водночас і мотивуючих політичних умов. Україна може своїм прикладом довести життєздатність моделі «політичної асоціації та економічної інтеграції», закладеної в Східне партнерство, і тим самим врятувати одночасно обличчя собі, Європейському Союзу, а також показати дієвий альтернативний шлях для народів, які поки живуть в умовах пострадянських авторитарних клептократій.
Частиною загального плану європейської модернізації є виконання критеріїв Плану дій з візової лібералізації заради скасування візового режиму. Боротьба з корупцією, впровадження нового зразку внутрішніх ідентифікційних документів, захист прав біженців та шукачів притулку, ефективна охорона кордонів, створення дієвих механізмів запобігання дискримінації – ось основні кроки, яких чекає ЄС для впровадження безвізового режиму з Україною.
Ризький саміт у своїй Спільній декларації встановив чіткий календар подальших кроків до впровадження безвізового режиму. Наступна доповідь Єврокомісії буде оприлюднена до кінця цього року. Це робить можливим практичний перехід до скасування віз вже в першій половині 2016 року.
«Однак було б наївним вважати, що таке рішення буде ухвалене автоматично. – зазначив експерт. –За значною кількістю критеріїв Україна ще не виконала План дій з візової лібералізації. Громадськість має посилити тиск на владу, щоб не змарнувати цей шанс».
Як додає Віктор Таран, особливу увагу єврочиновники приділятимуть оцінці результатів антикорупційної реформи. Ключовими питаннями, на думку експерта є запровадження незалежної роботи Антикорупційного бюро та реформа системи фінансування політичних партій та передвиборних кампаній. Без цих двох, здавалось би, непов’язаних з візовою політикою сфер буде в першу чергу залежати, чи зможуть українці вільно подорожувати Європою».
«В Президента та Прем’єра лишається ще п’ять місяців, щоб підтягнути усі хвости за планом дій з візової лібарелізації – результатів єврочиновники очікують до 21 листопада, коли в Києві відбудеться Форум громадянського суспільства Східного партнерства, – підсумував Віктор Таран. – Цього часу цілком достатньо, щоб впровадити або завершити згадані реформи. Хочеться сподіватися, що владна команда спрацює оперативно, адже на кону – репутація та рейтинги напередодні місцевих виборів».
