Державний бюджет 2014 та законопроекти, які розглядалися
протягом третьої сесії Верховної Ради України, містять цілу низку різнопланових
корупційних ризиків. Про це йшлося на прес‑конференції, в якій взяли участь
Віктор Чумак, голова Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю
та корупцією, та Віктор Таран, директор Центру політичних студій та аналітики, співголова
Громадської експертної ради при Комітеті.
В цілому, серйозні корупційні ризики формувалися протягом
минулого року через три тренди:
- Нехтування процедурними вимогами щодо розгляду та прийняття
законопроектів; - Надання надто широких дискреційних повноважень тим чи іншим
органам влади; - Використання законодавчих ініціатив для просування приватних
інтересів або формування загальнонаціональних корупційних схем.
«Закритий» спосіб прийняття бюджету вже створив великий
простір для «протягування» корупційних оборудок, зазначив В. Чумак. Так,
наприклад, згідно з прийнятим Законом про державний бюджет, Кабінет Міністрів
України отримав «розмиті», проте доволі широкі повноваження щодо встановлення
умов та порядку залучення кредитів (позик) під державні гарантії. Це відкриває
перспективи для «проштовхування» комерційних проектів, вигідних вузькому колу
високопосадовців та депутатів, і перекладає відповідальність на державний
бюджет, а значить і на всіх платників податків в Україні. Схожа ситуація
спостерігається у зв’язку із широкими повноваженнями Міністерства фінансів
України щодо внесення змін до переліку кредитів, які залучатимуться державою до
спеціального фонду Державного бюджету.
“Комітет відразу вказував на проблему залучення кредитів під
державні гарантії: Кабмін отримав надто широкі повноваження для того, аби
розкидатися державними гарантіями, але до висновків Комітету не прислухались,”
– сказав Віктор Чумак.
Існують і інші аспекти корупційних ризиків, що характеризують
головний фінансовий документ країни. Як зазначив В. Таран, більше одного
мільярду гривень виділяється «місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо
соціально-економічного розвитку окремих територій» в рамках державного фонду
регіонального розвитку. В той самий час, переважна частина таких субвенцій
спрямовується в одномандатні округи народних депутатів від Партії регіонів (55%
від загальної суми субвенцій) та позафракційних народних депутатів, яких можна
назвати близькими до влади (38%) — загалом 93%. Це може свідчити про непрозорий
характер виділення цих коштів та їхню спрямованість на підвищення рівня
лояльності виборців. «Політична забарвленість корупційних ризиків залишається і
надалі однією з характерних ознак бюджетного процесу,» — підкреслив Віктор
Таран.
У трійку лідерів щодо отримання допомоги на округи увійшли:
- Клюєв Сергій Петрович, 64,3 млн. (Партія
регіонів) — Донецька обл.; - Литвин Володимир Михайлович, 55 млн. (позафракційний) —
Житомирська обл.; - Палиця Ігор Петрович, 40 млн. (позафракційний) — Волинська
обл.
Додаткові системні ризики характеризують і сферу державних
закупівель. Так, наприклад, Міністерству оборони України надано дозвіл
продовжувати дію договорів про закупівлю послуг з харчування з переможцями
процедур закупівель у 2013 році. Це може свідчити про фактичне скасування публічних
тендерів та розподіл значних коштів у «ручному режимі», з високою вірогідністю
корупційних «відкатів».
Не стали виключенням і інші законодавчі ініціативи, що були
зареєстрованими у парламенті: вони також містять серйозні і різнопланові
корупційні ризики. З серпня минулого року експерти Громадської експертної ради
при Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією
Верховної Ради здійснили громадську антикорупційну експертизу близька 140
законопроектів і у 38 з них (майже у третині або 27%) були виявлені корупційні
ризики. Всього на сесію було подано і зареєстровано більше 2.5 тисяч
законопроектів.
Авторами законопроектів, що містять корупційні ризики, є
Уряд та Президент України, народні депутати як від правлячої більшості, так і від
опозиційних фракцій.
У висновках Громадської експертної ради, з якими можна
ознайомитись на сайті Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та
корупцією, найчастіше фігурують:
- колізії у законодавстві, правові прогалини або надання надто
широких дискреційних повноважень органам влади (103 норми); - порушення балансу інтересів (23 норми);
- надмірна кількість контактів бізнесу з органами влади (5
норм); - поєднання нормотворчих та контролюючих функцій в одному
органі влади (7 норм).
Виправлення подібних недоліків є можливим і повинно
відбуватися під час розгляду законопроектів у першому читанні.
Разом з тим, окрім поодиноких випадків наявності корупційних
ризиків, громадські експерти знайшли декілька повномасштабних
загальнонаціональних корупційних схем на основі законопроектів. Такими,
наприклад, вбачаються схеми у сфері оцінки майна з метою оподаткування (№ 2303а
авторства Кабінету Міністрів) і так званих амортизаційних відрахувань для
фінансування житлового господарства (№ 2948 авторства Є. Морозенка,
фракція Партії регіонів).
Крім того, були виявлені три законопроекти, які, з великою
вірогідністю, пов’язані із задоволенням приватних інтересів їхніх авторів. Так,
наприклад, законопроекти № 3376 та № 3377 пропонують скасувати
заборгованість керченського навчально-виробничого підприємства системи УТОС
«Крим-Пак». Один із авторів проекту, Валентина Лютікова від фракції Партії
регіонів, є дружиною директора цього підприємства (до авторського складу також
входять Я. Сухий (Партія регіонів) та В. Сушкевич (БЮТ)).
З іншого боку, законопроект № 2811 надає певні переваги
підприємствам у гірничій сфері. За повідомленнями ЗМІ, два його автори –
О. Коваль та Л. Байсаров (обидва депутати від фракції Партії
регіонів) – мають комерційні інтереси в цій сфері.
На думку експертів законопроекти, які мають ризики
формування корупційних схем та / або містять конфлікт інтересів, мають бути
відкликані з парламенту, — підсумував Віктор Таран.
